СОНЕЧКО Й ХМАРИНКА



Категории Валентин Бичко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Були собi у матiнки Двi дочки — двi сестрички. В обох носи кирпатенькi, В обох рожевi щiчки. Завжди в усiм однаковi Були обидвi дочки. В обох спiднички маковi, Вишиванi сорочки. У кожноï у донечки Однаковi й хустинки — I в першоï — у Тонечки, I в другоï — Маринки. Жили вони у матiнки, Все бавились, гуляли, Лягали разом спатоньки I разом уставали. Чистенько умивалися, Вичищували зубки, У тазику купалися — Ой, купки та ще й хлюпки! Була нiтрошки Тонечка Не бiльша вiд Маринки. Обидвi до вiконечка Пiдходили навшпиньки. Обом у двi долонечки Давали всi гостинцi, I що було для Тонечки, Те саме i Маринцi. Подружки пiд вiконечком Сестриць гукають дзвiнко... Та от котра з них Тонечка? Котра iз них Маринка? Однаковi двi донечки, Та є одна вiдмiнка: Всмiхається все Тонечка, Все хмуриться Маринка. От в руки вiзьмуть вiнички I ну мести по хатi! Танцюють у промiннячку Смiтинки волохатi. Регоче Тоня-дiвонька, Пiймать смiтинку хоче. Маринка хмурить брiвоньки Та вiями мигоче. У дощ iти на вулицю Ïх не пускає мама. Та Тоня й тут не журиться, Всмiхається так само. Гукає Тоня: — Здорово! Цукерки нам купили! Маринка хилить голову I кривиться щосили. Сьогоднi дрiбно нiжками I перша й друга дочка Зеленими дорiжками Пiшли до дитсадочка. Смiялась радо Тонечка (Метлялась в неï кiска), Ще й плескала в долонечки, Стрибала, наче кiзка. Маринка, нiби злякана, В куточку тихо гнулась. Хоч, правда, i не плакала, Але й не посмiхнулась. Тепер ïх звуть — не Тонечка I — нi ж бо! — не Маринка, Веселу доню — Сонечко, Похмурливу — Хмаринка.
СОНЕЧКО Й ХМАРИНКА