<< Главная страница

IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК САЛЬТО-МОРТАЛЕ



Категории Валентин Бичко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Сало, яке я приготував для синиць, помiтив сусiдський кiт i почав до нього пiдбиратися. Раз одiгнав я його, вдруге, а потiм не вгледiв. Зникли синиччинi ласощi у котовому животi. Коли так, вирiшив я перехитрити кота. Вибрав у саду тоненьку i високу молоду щепу i на самiй верхiвцi знову повiсив шматок. Хай тепер кiт спробує добратись. Адже вiн гладкий i тому важкий. Не вдержить його не тiльки верхiвка, а навiть стовбур. I справдi. Ходив Мурко навкруг щепи, облизувався, пробував лiзти на неï. Нiчого не виходило. Думав я, що вiн уже, як кажуть, плюнув на те сало i пiшов кудись шукати iншоï здобичi. Раптом я вгледiв кота на старiй вишнi, що стояла досить далеко вiд щепи з салом, не менше як крокiв за десять. Що вiн там робить? Пробує полювати на пташок? Нiчого подiбного. Синиччине сало не йде йому з ума. Мурко пильно дивиться у бiк ласощiв. I раптом, зiгнувшись, стрибає прямо на щепу. Його важке тiло пролiтає всього за кiлька сантиметрiв вiд ласого кусочка, i, перевернувшись разiв зо два у повiтрi (сальто-мортале!), кiт стає на ноги вже на землi. Невдача! Та невдачi упертих не спиняють. Ще хвилина — i знову стрибок з вишнi на щепу, знову сальто-мортале у повiтрi, i в котячих зубах уже поблискує сало, i сам вiн зникає десь у купi дров, щоб нiхто не помiтив його розбою. А я хоч i помiтив, та на цей раз мовчав. Дуже менi сподобалась Муркова кмiтливiсть i особливо мало не цирковi його польоти мiж деревами. Вiн, безумовно, заробив те сало, хоч i не йому воно призначалося.
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК САЛЬТО-МОРТАЛЕ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация