IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК МАРТА I ГЛИНКА



Категории Валентин Бичко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Нам подарували телицю Марту. Пасти ïï було нiкому, бо я вже пiшов до школи, а бiльше в сiм'ï нiкого не було, хто б мiг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду мiж деревами на не дуже густiй, але ще зеленiй травцi. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав ïï так за ïï жовтаво-червонуватий колiр. Коли я прибiгав зi школи, вона завжди мене зустрiчала, сподiваючись ковтнути з моïх рук крихту хлiба чи кiлька смачних смажених насiнин. Одначе останнiми днями вона цього не робила. Спочатку я думав, що курочка пропала. Але нi, я побачив ïï у саду, вона походжала бiля телицi Марти. Ну й нехай собi — вирiшив я. Мабуть, не голодна. Та коли я уздрiв, що Глинка вiд Марти майже не вiдходить i не бiжить навiть на голосне материне цiпу-цiпу — менi стало цiкаво. I я почав спостерiгати. Виявилось, що Глинка здзьобує з Мартиних нiг надокучливих i дуже в'ïдливих мух, та так старанно, що мухи навiть не встигають добре укусити Марту. З цього почалося. А коли курочка i телиця звикли одна до одноï, то не було на Мартi такого мiсця, на якому б Глинка не дiставала злючу комаху. Курочка вiльно злiтала на спину до Марти, i Марта тiльки з приємним вiдчуттям заплющувала очi та помахувала хвостом. Ясно було, що i Глинцi вiд того добре, мабуть, мухи — досить смачна куряча ïжа. Одного разу, прийшовши зi школи, я сiв за кущем, щоб спостерiгати за цiєю зворушливою дружбою. Мух на Мартi не було. Телиця лежала, а Глинка подрiмувала недалеко. Раптом пiшов дощ. Марта вiдразу зiп'ялася на ноги, а курочка чимдуж кинулась пiд неï. То була чудова схованка вiд дощу. Може, це трапилось i випадково, тiльки я певен, що Марта таким способом вiддячувала Глинцi за ïï хорошу i самовiддану товариську роботу.
IЗ ЗБIРКИ ОПОВIДАНЬ ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК МАРТА I ГЛИНКА